Останнім часом у засобах масової інформації почастішали повідомлення про забезпечення так званої “гендерної рівності” в Україні. Тигіпко навіть заявив, що, можливо, передбачать не менш як 40% місць для жінок у виборчих списках партій, які братимуть участь у виборах до Верховної Ради 2012 року. Про свій погляд на стан забезпечення прав жінок та чоловіків в Україні, проблеми та їх розв’язання розповіла Оксана Нечипоренко, голова Слов’янської міської організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода”.

“Коли влада, дискредитувавши себе “реформами” – податковими, пенсійними, ЖКГ, – намагається відволікти суспільство від розв’язання проблем національної та соціальної несправедливості, то легше всього оголосити боротьбу з мильними бульбашками, наприклад, з гендерною нерівністю. Чи забезпечена в Україні соціальна справедливість? – Ні. Спецпенсії, особливий статус держслужбовців, керованість і продажність судів і правоохоронних органів, бідність більшості і надприбутки кількох сімей – це аж ніяк не турбує окупантів. Зате беруться “вирівняти в правах” жінок і чоловіків. Як приклад наводять СССР, коли з жінок зробили шпаловкладальниць, трактористок, верстатниць (список збочень можна продовжувати)… Жінка на важкій чоловічій роботі – свідчення, в першу чергу, великої соціальної несправедливості – від гарного життя жінка не піде на важку роботу. Якщо в сім’ї чоловік буде отримувати зарплату достатню, аби прогодувати сім’ю, жінка або вибере домашнє господарство і піклування за дітьми, або роботу по душі – безперечно, не класти асфальт і не їздити у піврічні відрядження.

Займаючись словоблуддям про рівність чи нерівність прав жінок або незадоволеність чим-небудь іще, політики різного штибу не ставлять головного питання: чому жінка має займатися чоловічою справою. І насправді, деякі жінки згодні братися за чоловічу справу. А я вважаю, це тому, що в нашому суспільстві роль чоловіка як оборонця і годувальника принижено і спотворено. І не має достатньої кількості справжніх чоловіків, котрі готові скинути ярмо окупаційної влади, яка і створює соціальну і національну несправедливість. Так, в Україні традиційно сильні, сміливі, розумні жінки, які готові в будь-який момент замінити чоловіка, – але в тому разі, якщо він загинув у бою, а не ховається на печі або за жіночою спідницею.

Ми, жінки, несемо відповідальність за те, якими є і будуть наші захисники. Ми, матері, більшість вчителів, лікарів – жінки; в будь-яких державних структурах працює більше жінок. “Не скандаль, не висовуйся, промовчи” – такими настановами жінки виховують безхребетних чоловіків, і в результаті самі стають беззахисними. Мені страшно, що в Слов’янську, як виявляється, є лише кілька чоловіків, які готові віч-на-віч вийти на прю з ворогом. Якщо ми, жінки, хочемо відчувати душевний спокій, відчувати сильне плече поруч, за яким безпечно, як за фортецею, – то слід виховувати захисників, а не хробаків. Тоді де й дінуться страхи та нездорові думки.

Ще одне питання: чи справедливо буде, якщо зобов’яжуть партії мати у виборчих списках не менше 40% жінок на виборах у Верховну Раду?

У світі політично активних жінок менше, ніж чоловіків. Це природно. Політика – це сучасний інструмент боротьби за життя. Небагато жінок згодні взяти на себе тягар цієї боротьби. Це не погано й не добре, просто – природно. Жінки як дружини, матері, сестри і доньки, а також як громадянки – уже беруть участь у виборах. І обрання чи не обрання їх – питання до виборців, більшість із яких – теж жінки… Тому вважаю заяви про 40% окозамилюванням, намаганням спотворити забезпечення права громадянина бути обраним.

Я, як і всі українські жінки, всю цю несправедливість бачу, терплю і боюсь. І так само, як інші жінки, боюсь втратити годувальника, батька наших дітей. Проте розумію, що влада окупантів ще страшніша, бо вона краде майбутнє у наших нащадків. Тому я не кажу своєму чоловікові “не висовуйся”, а навпаки, – підтримую його у боротьбі за наше спільне майбутнє.

Всеукраїнське об’єднання “Свобода” виступає за національну і соціальну справедливість. І коли в Україні буде реалізовано Програму захисту українців, повірте, не буде підстав говорити про “гендерну нерівність”. Ми всі – різні. Ми зможемо реалізувати свої здібності і таланти, лише ставши господарями на своїй, Богом даній землі. Треба тільки повірити в себе – і просто взяти владу в свої руки”.

Джерело