Фемінізм – яскравий приклад того, як олігархи, за допомогою величезної сили підконтрольних ними же ЗМІ, можуть керувати суспільством.

Приблизно 40 років знадобилися для того, щоб жінки втратили зв’язок зі своїми природними почуттями, своїми інстинктами любові. Внаслідок цього інститут сім’ї розвалюється, всі прагнуть лише сексу й рівень народжуваності впав катастрофічно низьким.

Більше скажу трохи згодом про роль в цьому олігархів, але спершу ми повинні пам’ятати що для жінки, любов – це понад усе інстинктивний акт саможертви.

Вона віддає себе своєму чоловікові і своїм дітям і отримає задоволення коли вони щасливі,  коли вони в свою чергу показують свою вдячність, свою любов і свою повагу до неї.

Жінка готова піти на такий поступок лише тому чоловікові який буде по-справжньому цінувати і любити її, чоловікові який буде всіма доступними силами підтримувати свою родину. Чоловіки, в свою чергу, інстинктивно хочуть виконувати саме цю роль – вони хочуть забезпечити й захищати сім’ю. Ось в чому суть цього священного контракту – шлюбу! Чоловік і жінка віддають власну владу в обмін на любов. Вони жертвують себе заради тієї любові. Секс – символ цієї любові.

Сучасний фемінізм закликає жінок відмовитися від цього «старого, репресивного стереотипу», навіть попри те що це природні інстинкти. Себто, це закликає жінок відмовитися від себе.

Минулого четверга, журналіст з Британії описав розмову, яку підслухав між двома жінками у ресторані.

«Всі чоловіки сьогодні – справжні лузери… Вони безкорисні, без зубів!» – казала одна. «Згодна,» казала інша. «Проблема в тому, що вони не зросли до викликів фемінізму. Вони не розуміють – зараз ми хочемо ще більш «чоловічих» чоловіків. Але вони цього не хочуть».

В чому їх логіка? Якщо жінки стають менш жіночими, це значить що чоловіки повинні стати більш чоловічими?

Чоловіки не були створені для того, щоб змагатися з жінками. Чоловік хоче, щоб його жінка підтримувала його, довіряла йому, дала йому впевненості в собі. Але коли чоловіки відчувають що чомусь уже треба з жінками змагатися, зникнуть в них інстинкти захищати жінок вони, відповідно, відмовляться і від шлюбів.

Через це, шлюби втрачають свою справжню суть – і жінки вже не можуть пропонувати заради любові нічого, крім сексу. Звідки й ганебне ставлення у багатьох жінок до власного тіла – анорексія, солярії і т.д., і тому зараз, їм уже потрібно продавати своє тіло заради любові.

Але справжня любов  базується не на сексуальній привабливості чи досягненнях. Вона базується на готовності повністю віддати себе іншій людині, жертвувати особистої волі заради іншої людини. Ми любимо тих людей які люблять нас.

ОЛІГАРХИ

Багато людей не розуміють суть фемінізму оскільки не знають хто саме, яким чином, і навіщо в кінці-кінців його пропагує.

Аарон Руссо, відомий автор у США, стверджує  що коли раніше мав ділові справи з Ніколас Рокефеллер – одним з найбагатших людей США – Ніколас хвалився що «…саме його фонди фінансують так званий жіночий рух», і що «просувають його, здебільшого, за допомогою ЗМІ». Мета тих, хто стоїть за сьогоднішнім жіночим рухом, вважає Руссо – перетворити людей в рабів без ідентичності і самовпевненості, що робить їх більш «придатними» для суспільства споживачів.

Мета сучасного фемінізму – знищити інститут сім’ї, як інститут який стоїть на заваді цього. Тобто, коли інститут сім’ї сильний – члени сім’ї теж сильніші, що робить їх важче маніпулювати рекламою, пропагандою чи чимось іншим.

Сучасний правителі західного світу навчають своїх громадян, що саме людина – не Бог – все вирішує. Тому, для того щоб керувати, їм потрібно знищити природні і духовні закони і замінити їх на свої власні закони. Люди, на відмінну від тварин, іноді вірять не у власні інстинкти – а у те що їм постійно говорять. Це допомагає ЗМІ пропагувати гомосексуалізм, попри наші власні інстинкти.

ЗМІ СТИРАЮТЬ ЛЮБОВ

Всі найбільші ЗМІ – керовані тими ж кланами – беруть у цьому участь. За допомогою безперестанного потоку нових фільмів, журналів, музики, реклами, чи новин можуть повністю маніпулювати свідомістю людини. Кінцева мета цієї маніпуляції – тотальний (духовний) контроль над тією людиною, потім і матеріальний контроль.

Так, популярна американська автор, Мирна Блайт (Myrna Blaith), пише що «ЗМІ більше півстоліття безперестанно нав’язують жінкам (США) ідеї про те, що «єдине що має для них значення в житті – кар’єра»». При чому, інші погляди або атакують, або взагалі замовчують. «Скажу чесно – писала Блайт – мені дуже дивно, що у нас ЗМІ «дозволяють» лише певним поглядам. Я цього не розумію».

За словами Блайт, ЗМІ маніпулюють свідомістю (насамперед жінок, але не тільки) здебільшого за допомогою центральної групи створених ними тез:

1)      Чоловікам довіряти ніяк не можна (Досліджуючи найбільш фінансовані журнали, Блайт дійшла висновку що «… для них, всі чоловіки або 1) невірні щури, або 2) монстри, які постійно застосовують насильство, або 3) нечесні брехуни, або 4) все перелічене. Жінки, зі свого боку, всюди запрограмовані лише досягати вершин, попри злих і відсталих чоловіків, які роблять усе, щоб зупинити їх прогрес».

2)      Жінки – жертви власної статі – Блайт каже, що провідні ЗМІ “найнаполегливіше нав’язують нам одну тезу: жінки – жертви взагалі всього, що є у суспільстві – родини, роботи…». Мета цього – викликати в сучасних жінок почуття «постійної жертви», тобто що всі завжди будуть проти них, що всі їм в чомусь винні і що треба відірватися від «традиційних» цінностей. Щось подібне робили і з афро-американцями (не йдеться, правду кажучи, абсолютно справедливе звільнення від рабства – а про ту пропаганду, яку почали нав’язувати афро-американцям далеко після цього – в 90х роках), якщо афроамериканець не досягає успіху у чомусь, це тільки через те що він – чорний. Багато афроамериканських діячів різко виступають проти цього і говорять, що насправді такі погляди – хибні, але до рабства 90% тих, хто сьогодні живі не мали жодного стосунку і расизму насправді дуже мало. Але їх замовчують ЗМІ. І в першому, і в другому випадку йде повна маніпуляція з боку ЗМІ, які, розділюють людей і створюють їм імідж всіх інших як «вороги».

3)      Жінкам потрібно стати більш егоїстичними – “Звільнення і нарцисизм поєднувалися”, каже Блайт. “дозвілля тепер означає час виключно для себе, час який проводиш сам, або в крайньому випадку з подругами, але ніяк не з чоловіком і дітьми. Майже всюди жінкам говорять, що треба думати лише про власні інтереси, про власний добробут. Треба дбати лише про себе, бути самозакоханою…».

4)      Секс – не тільки для шлюбу й любові – За дивним збігом обставин, каже Блайт, “всі найпопулярніші на сьогодні жіночі журнали в один голос говорять про те, нп., «як класно було б кохатися з тим “гарним, молодим спортсменом», і там «задовольнити свої потреби»”. В подібних (правду кажучи, звідкись дуже добре фінансованих…) журналах взагалі ніколи не йдеться про сім’ю або шлюб. Природно, що коли жінкам постійно так говорять (себто що секс – лише для задоволення власних потреб, з ким завгодно при повній відсутності пропаганди шлюбів і сімейних цінностей), багато з них будуть боятися  закохатися в одного чоловіка).

5)      Cамореалізація можна лише через кар’єру, не через чоловіка чи сім’ю – Сьогодні, імідж жінки-матір ніде не пропагується, натомість імідж «бізнес-леді» всюди пропагується.

Звідси й швидко наростаюча кількість психологічних проблем у багатьох нині жінок – їм просто не можна примирити власні інстинкти з тим, що їм постійно нав’язують. Плоди цього – зламані сім’ї і дисфункціональні люди – видно всюди.

Звісно, все це стосується далеко не тільки жінок. В той же час, ресурси на кшталт журналу Playboy говорили (і говорять) чоловікам, що для того, щоб займатися сексом – зовсім не потрібно одружуватися. Шлюб – це нудно. Але більше про це поговоримо трохи пізніше.

ВИСНОВКИ

Те, що відбувається у ЗМІ – це насправді цілеспрямована атака на сім’ю. Раніше казали «нема на світі нічого більш американського, ніж материнство й яблучний пиріг». Сучасний фемінізм насправді десексуалізує жінок – позбавляючи їх справжньої жіночої краси, натомість перетворюючи їх в сексуальні об’єкти і створюючи дешевшу, на загал, робочу силу.

Ніде не видніше Божу любов до людства ніж у материнстві. Саме тому материнство – на сьогодні головний мішень.

(ред. – оригінал написав канадський автор Генрі Макау про захід, але стаття не менше підходить і Україні).